ГЕРМЕНЕВТИКА КРИТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ Н.Т. РАЙТА
DOI:
https://doi.org/10.29357/аб.v0i27.208148Ключові слова:
Епістемологія, інтерпретація, позитивізм, феноменологія, герменевтика, світоглядАнотація
Філософська герменевтика (початок якій поклав ще Шляєрмахер) стала новою спробою осмислити сприйняття біблійного тексту читачем та той вплив, який здійснює текст на його свідомість. Основні поняття, з якими працює філософська герменевтика – це епістемологічні моделі людського сприйняття емпіричних свідчень. Ця стаття присвячена ідеям відомого богослова сучасності – Н.Т. Райта, який зробив значні досягнення в даній області, застосувавши один із філософських конструктів – критичний реалізм до досліджень Нового Завіту та вивченню його основних діячів, таких як Ісус та Павло. Його праці мають популярність серед сучасних читачів, які цікавляться богослов’ям або професійно займаються ним. Стаття має таку структуру: першою частиною є опис тих філософських напрямків, які, за словами Райта, стали передумовами до критичного реалізму. Цими напрямками є позитивізм та феноменологія. Другою частиною є виклад основних концептуальних положень досліджуваної герменевтики критичного реалізму. Третій розділ містить в собі оцінку методології та сфери застосування в житті сучасного християнина.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЯ
Атлас, Дмитрий, и Виталий Куренний. Антология реалистической феноменологии. Институт философии, Теологии и Истории св. Фомы. Москва, 2006.
Богачов, Андрій. Філософська герменевтика. Навчальний посібник. Видавництво «Курс». Київ, 2006.
Брюггеман, Уолтер. Бытие. Коллоквиум. Толкование. Черкассы, 2013.
Бультман, Рудольф. История и эсхатология. Канон. Москва, 2012.
Ванхузер, Кевин. Исскуство понимания текста. Литературоведческая этика и толкование Писания. Коллоквиум. Черкассы, 2007.
Гончарова, Н.А. «Критический реализм и современная философия науки». Философия, социология и культурология, 11 2009 г., 89–92.
Гусева, О. Ю. «Философская феноменология и феноменология религии: формирование религии». Известия Саратовского университета, Философия. Психология. Педагогика, вып. 1 (2008 г.).
Ильичев, А. А. «Тема факта в философии Б. Рассела и Л. Витгенштейна». Известия Саратовского университета, Философия. Психология. Педагогика, 11, вып. 2 (2011 г.): 28–32.
Ковшов, Михаил. «Новые взгляды на Павла: критический анализ севременных западных подходов к исследованию посланий апостола язычников». Кафедра библеистики Московской духовной академии РПЦ, б. д. https://www.bible-mda.ru/ap-pavel-k-izucheniyu/novye-vzglyady-na-pavla-kriticheskij-analiz-sovremennyx-zapadnyx-podxodov-k-issledovaniyu-poslanij-apostola-yazychnikov/.
Конт, Огюст. Дух позитивной философии. Феникс. Ростов-на-Дону, 2003.
Лонерган, Бернард. Метод в теологии. Институт философии, Теологии и Истории св. Фомы. Москва, 2010.
Мачкарина, О. Д. «Критика позитивизма как возможность переосмысления критической философии И. Канта». Вестник МГТУ 13, вып. 2 (2010 г.): 278–85.
Назарова, О. А. «К. Г. Гемпель: логический позитивизм и понятие истины». АрхиВ, Эпистемология & Философия, 11, вып. 3 (б. д.): 223–25.
Райт, Н. Т. Воскресение Сына Божьего. Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея. Современная библеистика. Москва, 2011.
_______. Иисус и победа Бога. Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея. Современная библеистика. Москва, 2004.
_______. Новый Завет и народ Божий. Коллоквиум. Т. 1. Черкассы, 2013.
________ Что на самомо деле сказал апостол павел - Был ли Павел из Тарса основателем христианства?Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея. Современная библеистика. Москва, 2010.
Рікер, Поль. Ідеологія та утопія. ДУХ І ЛІТЕРА. Київ, 2005.
Спенсер, Гербет. Синтетическая философия. Ника-Центр. Київ, 1997.
Тисельтон, Энтони. Герменевтика. Черкассы: Коллоквиум, 2011.
Уэст, Дэвид. Континентальная философия. Введение. Издательский дом «Дело», 2015.
Феско, Д. «Богословские предпосылки Н.Т. Райта», Themelios, вып. 31 (2003 г.): 2.
Финк, Ойген. «Проблема феноменологии Эдмунда Гуссерля» 26, вып. 1 (2016 г.): 5–46.
Хабермас, Юрген. Моральное сознание и комуникативное действие. Переведено Д.В. Скляднев. Наука. Санкт-Петербург, 2001.
Человенко, Т. Г. «О когнитивных возможностях герменевтических концепций в феноменологии религий». Научные ведомости, Философия. Социология. Право, 14 (85), вып. 13 (2010 г.): 36–45.
_______. «Трансцедентально-феноменологические основания проблематизации религиоведческих исследований». Вестник РУДН, Философия, вып. 2 (2009 г.).
Швейцер, Альберт. Упадок и возрождение культуры. Избранное. Прометей. Москва, 1993.
Эрман, Барт. А был ли Иисус? Неожиданная историческая правда. Эскмо. Москва, 2012.
_______. Иисус, прерванное слово: Как на самом деле зарождалось христианство. Эскмо. Москва, 2010.
______. Ямпольская, Анна. Исскуство феноменологии. РИПОЛ-Классик. Москва, 2018.
Bultmann, Rudolf. Theology of the New Testament. Waco, Tex: Baylor University Press, 2007.
Davies, W. D. Paul and rabbinic Judaism: some rabbinic elements in Pauline theology. 4th ed. Philadelphia, Pa: Fortress Press, 1980.
Dunn, James D. G. The Theology of Paul the Apostle. Paperback ed., [Nachdr.]. Grand Rapids, Mich.: Eerdmanns, 2008.
Heilig, Christoph, J. Thomas Hewitt, Michael F. Bird, и N. T. Wright, ред. God and the faithfulness of Paul: a critical examination of the Pauline theology of N.T. Wright. Wissenschaftliche Untersuchungen zum Neuen Testament. 2. Reihe 413. Tübingen: Mohr Siebeck, 2016.
Kim, Seyoon. Paul and the new perspective: second thoughts on The origin of Paul’s gospel. Grand Rapids, Mich: W.B. Eerdmans, 2001.
Sanders, E. P. Jewish law from Jesus to the Mishnah: five studies. London : Philadelphia: SCM Press ; Trinity Press International, 1990.
_______. The historical figure of Jesus. 1. ed. London: Lane [u.a.], 1993.
Stewart, Robert. «N. T. Wrightʼs Hermeneutic: An Exploration», 2003 г., 24.
Stewart, Robert B. The quest of the hermeneutical Jesus: the impact of hermeneutics on the Jesus research of John Dominic Crossan and N.T. Wright. Lanham: University Press of America, 2008.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Едуард ДЕНИСЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав згідно з умовами ліцензії: Creative Commons «Attribution-NonCommercial» («Атрибуція-Некомерційне використання») 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, які публікують свої статті в альманасі "БОГОМИСЛІЄ" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
