«ЯК ЖЕ КОЖЕН ІЗ НАС ЧУЄ ВЛАСНУ МОВУ?» МОВА, ЯКОЮ ГОВОРИТЬ ЦЕРКВА

«КАЖДЫЙ СЛЫШАЛ НА ЕГО РОДНОМ ЯЗЫКЕ» ЯЗЫК, НА КОТОРОМ ГОВОРИТ ЦЕРКОВЬ

Автор(и)

  • Ліна Бородинська

Ключові слова:

баптисти, євангельські християн-баптисти, українська мова, українізація, ідентифікація

Анотація

Біблія репрезентує мовне питання крізь призму двох знакових подій: будівництва Вавилонської вежі і П’ятидесятниці, де перше стає символом тоталітарного режиму, який нівелює особистість і будує єдність, позбавлену Бога, а друге, застосовуючи мовне різноманіття, перетворює розрізнений натовп на духовну спільноту.

Мовне питання в євангельсько-баптистському середовищі постає у роки визвольної боротьби за українську державність. В умовах радянської України використання української мови паралельно із російською викликало дискусії і відбувалося на тлі політики українізації, а його доля повторила долю цих процесів у державі. В умовах Польщі мовний вияв євангельських християн і баптистів залежав від світоглядної зрілості регіону: галичани послуговувалися українською, волиняни і поліщуки – українською, польською та російською. Завдяки прагненням молодого та свідомого покоління протестантів цих територій українці отримали Біблію рідною мовою.

Церква не може обмежитися прагматичним ставленням до мови, бо рано чи пізно мова, яку вона обирає, перетвориться на виразник її суспільного світогляду. Мова тісно пов’язана не просто зі способом думання, а з менталітетом, світосприйняттям людини. Мовний вияв людини – це складова її ідентичності, а отже духовної цілісності. В українських реаліях – це долання денаціоналізації, а отже, деморалізації, здійсненої тоталітарними режимами щодо окремої людини та суспільства загалом. Для церкви вибір мови – це вибір майбутнього.

Біографія автора

Ліна Бородинська

Бородинська Ліна, кандидат історичних наук, доцент, перекладач і літературний редактор, автор книг i багатьох статей з історії євангельського руху на західноукраїнських теренах (Рiвне, Україна). ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4727-7720

Посилання

-й Всеукраинский С’езд Християн Баптистов. Баптист Украины. 1928. № 7. С. 31–40.

Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту із мови давньоєврейської і грецької на українську дослівно наново перекладена. Лондон: Брітанське і закордонне Біблійне товариство. 1963.

Боднар А. Я., Макаренко Е. М. Взаємодія мовних і ментальних структур у формуванні національної самосвідомості (на прикладі української та російської мов). Наукові записки. Том 47. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2005. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7755/Bodnar_Vzayemodiya_movnykh_i_mental%27nykh_struktur.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Боровський В. Під покровом Всевишнього. Спомин. Атланта: Видання УЄО в ПА, 1983. 388 с.

Бородинська Л. Переклади Святого Письма українською мовою: «Коли б Господь сподобив підперти рідну мову Біблією». Богомыслие. 1921. № 30. С. 216–243.

Гаврецька М.Й. Правовий режим української мови у Східній Галичині (1848–1939 рр.). Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ, 2015. 20 с.

Гонський Володимир. Мова як чинник формування людини і нації. Національний університет біоресурсів і природокористування України. Опубліковано 9 листопада 2020. URL: https://nubip.edu.ua/node/83278

Грицюта Оксана. Рани війни. Християнська сім’я. 2022. № 2. С. 28–29.

Домашовець Г. На прості дороги. Ірвінгтон: Вид-во «Кирило-Мефодіївського братства», 1972. 204 с.

Домашовець Гр. Віра й чеснота. З циклу «Молодечі чесноти». Післанець правди. 1937. № 4. С. 49–50.

Єф[имови]ч І. Західня Україна. Баптист Украины. 1927. № 7. С. 50.

Жабко-Потапович Л. Життя Церкви. Історичний нарис. Вінніпег, Чікаго: Дорога правди, 1977. 93 с.

Ігнатуша А.Є. Політика українізації у віддзеркаленні протестантської преси 20-х рр. ХХ ст. Наукові праці історичного факультету

Запорізького державного університету. 2001. Вип. XIII. С. 69–77.

Інтерв’ю з Єфимчуком Василем Степановичем (1927 р.н., с. Колоденка) записала Бородинська Л. І. 19.05.2016 р. Архів Історичного товариства «Сувій» при Рівненському ООЦ ЄХБ.

Кирилів Галина. Поширення і розвиток баптистського руху у Східній Галичині у 20–30-х роках ХХ ст. Львівський музей історії релігії. URL: https://museum.lviv.ua/vystavky/virtualni-vystavky/722-poshyrennia-i-rozvytok-baptystskoho-rukhu-u-skhidnii-halychyni-u-20-30-kh-rokakh-khkh-st

Кмета-Євимович І. Мої пояснення до статті «Неодкладна справа». Баптист Украины. 1927. № 4. С. 46–47.

Кмета-Єфимович І. Неодкладна справа в Новому Році. Баптист Украины. 1927. № 1. С. 41 – 43.

Кмета-Єфимович І. А. Новий переклад Святого Письма на українську мову. Баптист України. 1927. № 3. С. 45–46.

Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф. Освіта і управління. Київ, 2004. №2. С.30–38.

Кубрин І. «Післанець Правди» та його значення. Післанець правди. 1936. №12. С. 211–214.

Кубрин І. На вузькій дорозі. Спогади проповідника. Саскатун: Боже слово, вид-во Українського Місійного і Біблійного Товариства, 1962. 142 с.

Кубрин І. Нова віра в Західній Україні. Торонто, Вінсдор: накладом Івана Підгорецького, 1968. 117 с.

Лук’янчук Никодим Лук’янчук Н. Незабутні спомини. Пастор Василь Андрійович Фетлер. Торонто, 1963. 32 с.

Лукасік Я. Церква, мова і велике доручення. Слово про слово. Опубліковано 6 Травня, 2019. URL: https://slovoproslovo.info/tserkva-mova-i-velyke-doruchennia-khrysta

Лютий М. В десяті роковини «Післ.Правди». Післанець правди. 1936. № 12. С. 207–209;

Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн центральної та Західної Європи (1914–1939 рр.). Матеріали до бібліографії. Львів, 1998. 296 с.

Мовний склад населення України. Всеукраїнський перепис населення 2001. Державний комітет статистики України. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/

Нищик С. Шлях віри. Вінніпег, Детройт: Дорога правди, 1975. 195 с.

Огієнко І. Наука про рідномовні обовʼязки. Рідна мова. 1936. № 4. С. 161–164.

П.Д. Уривок зі статті в «В.З.» Баптист Украины. 1927. № 3. С. 42.

Панич Олена. Про мову, патріотизм і євангельську ідентичність в Україні. РІСУ. Дата публікації: 26.11.2010. URL:https://risu.ua/pro-movu-patriotizm-i-yevangelsku-identichnist-v-ukrajini_n42755

Пельтье Анн-Мари. Библейские чтения. У истоков европейской культуры. Київ: Дух і літера, 2014. 456 с.

Пеннер Петр. О языках и народах – Божий замисел в истории спасения народов: Вавилонская башня, Пятидесятница, Небесный Иерусалим. Богомыслие. 2021. № 30. С. 14–35.

Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Київ: Видавничий центр «Академія». 2001. 153 с.

Подворняк М. Далека дорога. Спогади. Торонто, Чікаго, 1963. 336 с.

Подворняк М. Життя з плодами. Життя і праця проповідника Івана Барчука. Торонто, Клівленд: Дорога правди, 1986. 90 с.

Подворняк М. Шалом. Життя і праця д-ра Мойсея Ю. Гітліна. Вінніпег, Торонто, 1973. 128 с.

Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація: ст. і фраґм.; упоряд. і вступ. ст. Ю. Шевельова; Укр. Вільна Акад. Наук у США. Нью-Йорк: [б.в.], 1992. 155 с.

Пуряєва Н.В. Українська мова в літургійній практиці українських церков. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2018. № 42. С. 128–146.

Пухнер Мартін. Писаний світ. Як література формує історію. Київ: Темпора, 2022. 460 с.

Романюк Микола Українські баптисти і мовне питання. Блог Миколи Романюка: scripta|написане. Опубліковано 9.11.2016. URL: http://www.rmikola.com/pohlyad/ukrayinski-baptysty-i-movne-pytannya.html

Семенина І. Збережені Господом: спомини проповідника. Торонто, Чікаго: Дорога правди, 1958. 55 с.

С-чук Ф. Християнство і націоналізм. Торонто, Детройт: Видання УЄО в Північній Америці, 1966. 143 с.

Ульяновський В. І. Церква в Українській державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). Київ: Либідь, 1997. 320 с.

Черенков Михайло. Мойсей для наших днів. Київ:Mission Eurasia, Українська баптистська теологічна семінарія, 2017. 192 с.

Шмідт Г.Ш. Данциг. Примиритель. 1930. С. 1.

Шосте загальнонаціональне опитування: мовне питання в Україні (19 березня 2022). Дата публікації 25.03.2022. Рейтинг. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/language_issue_in_ukraine_march_19th_2022.html

Яке майбутнє у національної держави? Східноєвропейський лідерський форум. Опубліковано 14 лютого 2020. URL: https://www.forumeast.eu/ua/yake_maibutnie_u_natsionalnoi_derzhavy/

Bednarczyk K. Historia Zborów Baptystów w Polsce do 1939 roku. Warszawa: Słowo Prawdy, 1997. 368 str.

Ewangeliczny Chrześcijanin. 1935–1937.

Modnicka N. Kościół Ewangelicznych Chrześcijan w Polsce jako Kościół wyboru: аnaliza etnologiczna wspolnoty religijnej. Kraków: Nomos, 2000. 343 s.

Опубліковано

2023-06-05

Як цитувати

Бородинська, Л. (2023). «ЯК ЖЕ КОЖЕН ІЗ НАС ЧУЄ ВЛАСНУ МОВУ?» МОВА, ЯКОЮ ГОВОРИТЬ ЦЕРКВА: «КАЖДЫЙ СЛЫШАЛ НА ЕГО РОДНОМ ЯЗЫКЕ» ЯЗЫК, НА КОТОРОМ ГОВОРИТ ЦЕРКОВЬ. Богомисліє: літературно-богословський альманах, 32(2), 266–297. вилучено із http://almanah.bogomysliye.com/article/view/281179