ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ГРИГОРІЙ ҐАЛАҐАН І АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ

Автор(и)

Ключові слова:

Освіта, українська історія, національна ідентичність, формування української еліти, духовне лідерство

Анотація

У статті автор аналізує роль освіти в процесі становлення української ідентичності на прикладі двох видатних постатей: Григорія Ґалаґана та митрополита Андрея Шептицького. У статті розглядаються внески обох діячів в освітні процеси свого часу та спроби утвердити національну самосвідомість протягом одного покоління. У вступі детально представлено історичний контекст, у якому розвивалися та взаємодіями освіта та національна ідентичність, а також процеси, в центрі яких перебували Г. Ґалаґан і А. Шептицький. Стаття акцентує увагу на різноманітних підходах, які обидва діячі застосовували до розв’язання проблем української ідентичності через освітні ініціативи. У статті висвітлено важливість освіти як детермінанти формування національної ідентичності. Г. Ґалаґан і А. Шептицький, кожен у свій спосіб, прагнули вплинути на суспільний розвиток за посередництвом системи освіти, спрямовували свої зусилля на розширення культурно освічених верств населення та формування духовного лідерства. Мета статті – детально розкрити унікальні підходи та вплив цих видатних постатей української культури, а також їхній внесок у формування української еліти та української ідентичності.

Біографія автора

Віталій ХРОМЕЦЬ

Хромець Віталій, доктор філософських наук, доцент, директор ГО «Несторівський центр», координатор ініціативної групи «Інакша освіта», співзасновник та керівник агенції «ncraft», автор низки лекцій та курсів з питань педагогіки та освіти, а також численних публікацій, присвячених питанням освітньої тематики.

Посилання

Басараб В. І. Державотворча концепція та національно-патріотичні ідеї митрополита Андрея Шептицького: дисертація … канд. іст. наук: 07.00.01. Ужгород: ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т», 2019. – 337 с.

Білокінь С. І. Колегія Павла Галагана: Нарис історії. – Київ: 1997. – 288 с.

Вегеш М., Концур-Карабінович Н. Українська Греко-Католицька Церква і українська освіта: історичний контекст // Український історичний журнал. – 2015. – № 6. – С. 142–153.

Духовний провідник нації: до 150 річчя від дня народження А. Шептицького (1865—1944). Дати і події, 2015, друге півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 23–28.

Київська Колегія Павла Галагана: До 150-річчя від дня заснування: Матеріали Міжнародної наукової конференції, Київ, 20-21 жовтня 2021 р. – Київ: 2022. – 480 с.

Колегія Павла Галагана: 125 років (1871–1996): Збірник наукових праць. – Київ: 1997. – 280 с.

Маринович М. Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми». Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 248 с. – ISBN 978-617-679-613-8.

Смольніцька М. Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті України (1871-1920 рр.). – К.: 2007. – 528 с.

Студії з історії Колегії Павла Галагана: Збірник наукових праць. – Київ: 2007. – 352 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-07

Як цитувати

ХРОМЕЦЬ, В. (2024). ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ГРИГОРІЙ ҐАЛАҐАН І АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ. Богомисліє: літературно-богословський альманах, 34(1), 202–213. вилучено із http://almanah.bogomysliye.com/article/view/311264