Про священство. Слово п’яте

Анотація

Сучасним проповідникам є чому повчитися у знаменитих риторів античності. Одним із найшанованіших глашатаїв Слова, праці якого багаторазово передруковують як католики, православні, так і євангельські християни є Іоанн Золотоустий (бл. 347-407).
Трактат «Про священство»[1] написаний, коли Іоанн ще не був служителем, і складений у вигляді діалогу між ним і його другом, ченцем Василем[2], якого теж насилу вмовили прийняти служіння в церкві. У Трактаті 6 глав (Слів). Ми пропонуємо читачам альманаху «Богомисліє» тільки одну 5 главу (Cлово п’яте). Можна сказати, що цей трактат – один із найвідоміших і найвпливовіших творів, що викладає принципи проповіді в античному світі.
Сучасні проповідники можуть навчитися в Іоанна Златоуста красі стилю, елегантності мови, високому рівню коректності й точності висловлювань, але головне - його любові й прихильності до чистого біблійного тексту.
С.В. Санніков